Стаття 77. Фінансове забезпечення державних гарантій права громадян на освіту

1. Фінансове забезпечення державних гарантій отримання громадянами загальнодоступного і безкоштовного дошкільної, початкової загальної, основної загальної та середньої загальної освіти, початкової і середньої професійної освіти, а також на конкурсній основі вищої і післявузівської освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів бюджетної системи Російської Федерації допомогою надання державних ( муніципальних) субсидій, а також кошторисного фінансування державних (муніципальних) освітніх установ.

2. Державні (муніципальні) субсидії надаються мають державну акредитацію освітнім організаціям у відповідності з державними нормативами фінансового забезпечення реалізації відповідних основних освітніх програм.

3. Федеральні нормативи фінансового забезпечення реалізації основних загальноосвітніх програм встановлюються федеральним законом про федеральний бюджет на відповідний рік (фінансовий період).

Федеральні нормативи фінансового забезпечення реалізації інших основних освітніх програм встановлюються Урядом Російської Федерації.

Федеральні нормативи фінансового забезпечення реалізації основних освітніх програм не можуть бути нижче вимог федеральних державних освітніх стандартів, інших освітніх стандартів і державних вимог, що встановлюються згідно з цим Законом, до умов реалізації відповідних основних освітніх програм.

4. Регіональні нормативи фінансового забезпечення реалізації основних загальноосвітніх програм встановлюються законом відповідного суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на відповідний рік (фінансовий період).

Регіональні нормативи фінансового забезпечення реалізації інших основних освітніх програм встановлюються вищими органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації.

Регіональні нормативи фінансового забезпечення реалізації основних освітніх програм не можуть бути нижче відповідних федеральних нормативів.

5. Державні нормативи фінансового забезпечення реалізації відповідних основних освітніх програм повинні включати витрати на:

- оплату праці педагогічних та інших працівників освітньої організації;

- забезпечення учнів підручниками і навчальними посібниками;

- матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу;

- забезпечення інфраструктури освітнього процесу (утримання і ремонт будівель, споруд, комунальні послуги тощо);

- зміст (у тому числі харчування, забезпечення одягом і взуттям, предметами побуту) учнів;

- забезпечення заходів соціальної підтримки (стипендії, пільговий проїзд на транспорті і т.д.), встановлених для здобувають освіту за рахунок коштів відповідного бюджету.

6. Державні нормативи фінансування освоєння основних освітніх програм особами з обмеженими можливостями здоров'я повинні враховувати додаткові витрати на оплату праці педагогічних працівників, на створення спеціальних умов освіти осіб з обмеженими питаннями здоров'я, на надання їм корекційної допомоги, на заходи по їх реабілітації та соціальної інтеграції.

7. Державні (муніципальні) субсидії мають державну акредитацію освітнім організаціям виділяються, виходячи із загального числа учнів за рахунок коштів відповідних бюджетів у зазначених організаціях по відповідним основним освітнім програмам.

При розрахунку субсидій враховуються коефіцієнти, що відображають умови транспортної доступності освітньої організації для громадян, особливості розселення, розташування освітньої організації в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях.

8. Фінансове забезпечення реалізації додаткових загальноосвітніх програм, програм професійної підготовки, додаткових професійних освітніх програм, а також навчання на підготовчих відділеннях осіб, зазначених у частині 19 статті 63 цього Закону, за рахунок коштів бюджетів бюджетної системи Російської Федерації здійснюється відповідно до встановленого державним (муніципальним ) завданням.

9. Фінансове забезпечення надання вищої і післявузівської освіти за рахунок коштів відповідного бюджету бюджетної системи Російської Федерації здійснюється шляхом формування державного (муніципального) завдання на підготовку відповідних спеціалістів з вищою освітою та наукових (науково-педагогічних) кадрів.

Федеральне державне завдання на підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) встановлюється на черговий навчальний рік і розміщується в мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) освітніх організаціях (інших організаціях, що здійснюють освітню діяльність) у порядку, визначеному Урядом Російської Федерації.

10. Фінансове забезпечення виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт вищими учбовими закладами, проводиться окремо від фінансового забезпечення здобуття вищої освіти і здійснюється у формі субсидій і грантів, які видаються уповноваженим органом державної влади (місцевого самоврядування).

11. Мають державну акредитацію недержавним освітнім організаціям комунальні послуги надаються на умовах, встановлених для державних і муніципальних освітніх установ.

Стаття 78. Фінансування державних і муніципальних освітніх установ

1. Фінансовою основою діяльності державних (муніципальних) освітніх установ є їх фінансування з відповідних бюджетів бюджетної системи Російської Федерації.

2. Фінансове забезпечення діяльності державних (муніципальних) освітніх установ складається з:

1) нормативного фінансування за допомогою надання державних субсидій, розрахованих виходячи з нормативів фінансового забезпечення реалізації відповідних основних освітніх програм і забезпечують реалізацію державних гарантій права громадян на освіту;

2) фінансового забезпечення державних (муніципальних) завдань на реалізацію програм додаткової освіти і професійної підготовки;

3) кошторисного фінансування:

- додаткового фінансування забезпечення інфраструктури діяльності освітньої установи - утримання та ремонту будівель і споруд, включаючи будівлі гуртожитків, оплати комунальних послуг;

- додаткового фінансування оплати праці працівників освітньої установи та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу в малокомплектних сільських загальноосвітніх закладах;

- додаткового фінансування оплати праці працівників освітньої установи та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу в корекційних освітніх закладах для дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- додаткового фінансування оплати праці педагогічних працівників освітніх установ, що реалізують основні загальноосвітні програми підвищеного рівня (шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів і т.п.);

- фінансування створення спеціальних умов для освіти осіб з обмеженими можливостями здоров'я, надання їм корекційної допомоги, заходів щодо їх реабілітації та соціальної інтеграції;

- компенсації сплати освітньою установою податків і зборів (за виключення податків від приносить дохід діяльності), а також внесків обов'язкового страхування;

- фінансування програм (планів) розвитку освітньої установи;

- фінансування державних (муніципальних) завдань щодо реалізації додаткових освітніх програм;

- фінансування заходів по охороні здоров'я учнів;

- фінансування виконання інших соціальних завдань, покладених засновником на освітній заклад (перебування в групах продовженого дня, допомога дітям і підліткам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, лікування та оздоровлення дітей і т.д.).

Кошторисна фінансування не може становити менше 30 відсотків від загального обсягу фінансування державного (муніципального) освітньої установи.

3. Схема фінансування державного і муніципального освітніх установ визначається типовими положеннями про освітні установи відповідних типів і видів.

4. Фінансові та матеріальні кошти державного (муніципального) освітньої установи, закріплені за ним засновником або є власністю даного освітнього закладу, використовуються ним на свій розсуд відповідно до статуту освітньої установи і вилученню не підлягають, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.

5. Не використані в поточному році (кварталі, місяці) фінансові кошти не можуть бути вилучені у державного (муніципального) освітньої установи або зараховані засновником в обсяг фінансування цього освітнього закладу на наступний рік (квартал, місяць).

6. Державне (муніципальне) освітня установа вправі залучати в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації, додаткові фінансові, у тому числі валютні, кошти за рахунок здійснення приносить дохід діяльності, в тому числі освітньої діяльності на оплатній основі, а також за рахунок добровільних пожертвувань і цільових внесків фізичних і (або) юридичних осіб.

Залучення освітньою установою зазначених додаткових коштів не тягне за собою зниження нормативів і (або) абсолютних розмірів його фінансування засновником.

Стаття 79. Отримання освіти на оплатній основі

1. Громадянин має право одержати освіту в освітній організації, іншої організації, що здійснює освітню діяльність, на повністю або частково оплатній основі (далі - на оплатній основі).

2. Реалізація основних загальноосвітніх програм на оплатній основі допускається тільки в недержавних освітніх організаціях.

3. Справляння якої плати за отримання професійного, вищого або післявузівської освіти з учня за рахунок коштів федерального бюджету, інших бюджетів бюджетної системи Російської Федерації не допускається.

4. Взаємовідносини освітньої організації та учня на оплатній основі, його батьків (законних представників) регулюються договором. Договір отримання освіти на оплатній основі укладається в письмовій формі. Умови договору, число навчальних місць, а також умови надання пільг з оплати освіти в разі їх надання, зазначаються освітньою організацією в оголошенні про прийом учнів. При цьому не допускається надання жодних пільг чи переваг за ознаками статі, раси, національності, мови, ставлення до релігії. Відмова в укладенні договору допускається, тільки якщо всі навчальні місця, зазначені в оголошенні про прийом, зайняті. Відрахування учня з освітньої організації означає розірвання відповідного договору.

5. За договором про отримання освіти на оплатній або частково оплатній основі освітня організація зобов'язується організувати освітній процес освоєння учнем відповідної освітньої програми, а навчається (його батьки, законні представники) - оплатити повністю або частково отримується освіту, а також відвідувати обов'язкові навчальні заняття і виконувати навчальні завдання у відповідності з навчальним планом, проходити проміжну і підсумкову атестацію (забезпечити відвідування дитиною обов'язкових навчальних занять, виконання ним навчальних завдань, проходження їм проміжних та підсумкової атестацій).

6. У договорі про отримання освіти на оплатній основі повинні бути зазначені істотні характеристики освітньої діяльності, у тому числі:

- рівень і (або) спрямованість освоюваної освітньої програми;

- наявність (відсутність) у освітньої організації державної акредитації по освоюваної освітній програмі;

- форма отримання освіти;

- терміни реалізації освітньої програми;

- тривалість і періодичність занять;

- найменування освітньої програми - для програм додаткової освіти;

- розмір, строки та порядок внесення плати за освіту.

Обов'язковим додатком до договору є навчальний план.

7. У договорі, термін дії якого складає не менше двох років, може бути передбачений порядок індексації плати за освіту, що вноситься частинами протягом терміну отримання освіти. Зазначена індексація допускається не частіше одного разу на рік і не раніше закінчення року з дня укладення договору.

В інших випадках зміна розміру плати за освіту не допускається.

8. Освітня організація вправі знизити розмір плати за освіту або звільнити учня (його батьків, законних представників) від плати за освіту у випадках і порядку, передбачених статутом освітньої організації. Підставами для такого зниження плати (звільнення від плати) можуть бути тільки академічні успіхи і соціальне становище учня.

9. Освітня організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншою щодо укладення договору про утворення на оплатній основі, крім випадків укладення договорів за результатами конкурсної процедури відбору, правила якої заздалегідь відомі його учасникам і не носять виборчого характеру, та інших випадків передбачених федеральним законом.

10. Умови реалізації освітніх програм на оплатній основі є однаковими для всіх учнів, якщо інше не встановлено законодавством про освіту.

11. Крім інших встановлених справжнім Федеральним законом підстав відрахування учень за договором отримання освіти на оплатній основі може бути відрахований з освітньої організації у разі неоплати (прострочення оплати) за освіту. Порядок зазначеного відрахування встановлюються у договорі.

12. Зразкові форми договорів на отримання освіти на оплатній основі затверджуються федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у галузі освіти.

13. Учні, які освоюють на оплатній основі основні загальноосвітні програми в недержавних освітніх організаціях, що мають державну акредитацію за відповідними освітніми програмами, а також особи, які освоюють основні освітні програми загальної освіти в формах самоосвіти і сімейного освіти, їх батьки, законні представники мають право на компенсацію плати за навчання з відповідного бюджету бюджетної системи Російської Федерації в розмірі державного нормативу фінансового забезпечення реалізації відповідної основної загальноосвітньої програми.

Порядок виплати зазначеної компенсації визначається федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у галузі освіти.

14. Реалізація освітніх програм на оплатній основі не розглядається як реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, як вони розуміються в цивільному та податковому законодавстві.

Стаття 80. Освітня діяльність за межами реалізації основних і додаткових освітніх програм - освітні послуги

1. Освітні організації має право вести освітню діяльність за межами реалізації ними основних і додаткових освітніх програм - надавати громадянам послуги з консультування, профорієнтації, тестування, проведення не передбачених навчальним планом занять, вести просвітницьку діяльність і т.п.

2. Зазначена діяльність, якщо інше не встановлено федеральним законом, регулюється положеннями цивільного законодавства про оплатне надання послуг.

Стаття 81. Освітнє кредитування

1. Освітні кредити надаються громадянам, які надійшли в освітню організацію для освоєння в очній формі основних освітніх програм вищої освіти, за якими дана організація має державну акредитацію, і є цільовими.

2. За договором освітнього кредиту банк або інша кредитна організація зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові на оплату навчання в освітній організації в розмірі вартості навчання, включаючи придбання навчальної та наукової літератури - академічний освітній кредит - і (або) на оплату проживання, харчування, та інших побутових потреб в період навчання в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних громадян за місцем знаходження освітньої організації або її філії - соціальний освітній кредит, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки на неї на умовах договору. Академічний та соціальний освітні кредити за бажанням позичальника можуть надаватися в меншому розмірі.

3. Позичальниками за договором освітнього кредиту можуть бути повнолітні громадяни, а також неповнолітні громадяни у віці з 14 до 18 років з письмової згоди батьків (законних представників) неповнолітніх.

4. Договір освітнього кредиту повинен містити умови про відстрочення погашення основного боргу і виплати відсотків на період навчання і протягом не менше трьох місяців після завершення навчання, а також до моменту, коли місячний грошовий дохід позичальника після закінчення ним вищого навчального закладу не досягне п'яти розмірів прожиткового мінімуму в суб'єкті Російської Федерації. Відстрочка продовжується на час знаходження позичальника в академічній відпустці, у відпустці по догляду за дитиною і на час військової служби за призовом.

Для виплати основного боргу встановлюється розстрочка не менше 20 років. Позичальник має право достроково виплатити основний борг без додаткових умов з боку кредитної організації.

5. Відсотки за освітніми кредитами не можуть перевищувати половини ставки рефінансування, що встановлюється Центральним банком Росії.

Комісійні платежі за здійснення операцій по договорах освітнього кредиту не стягуються.

6. У Російській Федерації здійснюється державна підтримка освітнього кредитування відповідно до державних програм, прийнятими Урядом Російської Федерації, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації.

7. Державна програма підтримки освітнього кредитування повинна передбачати:

субсидування процентної ставки за рахунок коштів відповідного бюджету бюджетної системи Російської Федерації;

забезпечення відстрочки погашення основного боргу і виплати відсотків за ним;

державні гарантії покриття ризиків освітнього кредитування;

інші заходи державної підтримки освітнього кредиту.

Стаття 82. Відшкодування шкоди, заподіяної неякісним освітою

1. Якщо внаслідок порушення законодавства про освіту, недотримання ліцензійних вимог, федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог, інших освітніх стандартів і вимог, що встановлюються згідно з цим Законом, невиконання навчального плану, нереалізації в повній мірі відповідної освітньої програми учням отримано освіту неналежної якості , освітня організація зобов'язана відшкодувати навчається збиток, заподіяний неякісним освітою, якщо не доведе, що зазначену шкоду завдано з вини самого учня (порушення ним обов'язків учня і невиконання навчального плану) або його батьків (законних представників).

Недотримання федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог, інших освітніх стандартів і вимог, що встановлюються згідно з цим Законом, є підставою відшкодування шкоди тільки стосовно до реалізації освітніх програм, по яких освітня організація має державну акредитацію.

2. Учень, якій завдано шкоди неякісним освітою, його батьки (законні представники) за своїм вибором вправі вимагати від освітньої організації та за її рахунок:

- проходження повторного навчання в необхідному обсязі в тій же освітньої організації;

- проходження повторного навчання в необхідному обсязі в іншій освітній організації, що має відповідну ліцензію та державну акредитацію та реалізовує тотожні або близькі за змістом освітні програми в рамках одного і того ж федерального державного освітнього стандарту (федеральних державних вимог);

- виплати сумірною грошової компенсації без проходження повторного навчання.

При цьому навчається, його батьки (законні представники) вправі зажадати повного відшкодування витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням освіти (плата за навчання, транспортні витрати, витрати по проживанню і т.д.), а також моральної шкоди, заподіяної неякісним освітою.

3. Рішення про відшкодування шкоди, заподіяної неякісним освітою, приймає суд за заявою учня (законного представника неповнолітнього учня), якщо освітня організація не визнає і не відшкодує заподіяну шкоду у добровільному порядку.

До участі в суді в обов'язковому порядку залучається відповідний державний орган з нагляду і контролю у галузі освіти і прокурор.

4. Правила цієї статті поширюються також на осіб, які здійснюють індивідуальну трудову педагогічну діяльність, наукові та інші організації, що здійснюють освітню діяльність, якщо інше не встановлено законодавством про освіту.

Стаття 83. Майно освітніх організацій

1. Освітня організація вправі без згоди засновника надавати у володіння та (або) користування рухоме і нерухоме майно, на оплатній або безоплатній основі:

медичної організації для медичного обслуговування учнів та працівників освітньої організації;

організації громадського харчування для забезпечення учнів і працівників освітньої організації харчуванням;

наукової організації для ведення діяльності, відповідної статутним цілям освітньої організації.

Надання права володіння і (або) користування рухомим і нерухомим майном, що є державною або муніципальною власністю і закріпленим за державним або муніципальним освітнім закладом на праві оперативного управління, у випадках, передбачених цією частиною, здійснюється без проведення конкурсу або аукціону.

2. Державне і муніципальне майно, що використовується для здійснення освітньої діяльності, підлягає включенню до переліків державного та муніципального майна, які затверджуються федеральними органами виконавчої влади, державними органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування.

Відомості про державному і муніципальному майні, включеному до зазначених переліків, підлягають опублікуванню на офіційних сайтах в мережі Інтернет федеральних органів виконавчої влади, державних органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, освітніх установ.

Державне і муніципальне майно, включене до зазначених переліків, повинно використовуватися для цілей освіти.

3. Майно, включене до переліків, зазначених у частині 2 цієї статті, у разі ліквідації державного (муніципального) освітньої установи або вилучення з його оперативного управління передається в оперативне управління іншій державному (муніципальному) освітній установі або в установленому законодавством Російської Федерації порядку у володіння і ( або) користування іншій освітньої організації, іншої організації для ведення освітньої діяльності.

4. Державні і муніципальні освітні установи, що реалізовують освітні програми для дітей, вправі здати в оренду закріплене за ними на праві оперативного управління майно тільки після проведення експертної оцінки наслідків укладення договору оренди для умов забезпечення освіти, виховання, соціального захисту та соціального обслуговування дітей. Договір оренди не може бути укладений, якщо в результаті експертної оцінки встановлено можливість погіршення зазначених умов.

5. Орган державної влади (орган місцевого самоврядування), що виконує функції засновника державного (муніципального) освітньої установи, що реалізує освітні програми для дітей, вправі прийняти рішення про вилучення майна, закріпленого за такими освітніми установами на праві оперативного управління лише за умови проведення експертної оцінки наслідків прийнятого рішення для умов забезпечення освіти, виховання, соціального захисту та соціального обслуговування дітей.

Якщо в результаті експертної оцінки встановлено можливість погіршення зазначених умов, вилучення майна не допускається.

Рішення про вилучення майна у освітньої установи, прийняте без зазначеної експертної оцінки або при встановленій в ході експертної оцінки можливості погіршення умов забезпечення освіти, виховання, соціального захисту та соціального обслуговування дітей, визнається недійсним з моменту його винесення.

6. Порядок проведення експертної оцінки, передбаченої частинами четвертою та п'ятою цієї статті встановлюється федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у галузі освіти.

7. Державне (муніципальне) освітня установа має право за згодою власника використовувати закріплені за ним фінансові кошти та інші об'єкти власності для здійснення приносить дохід діяльності. У цьому випадку власник одержує право на частину доходу від використання закріплених за установою об'єктів власності в розмірі, визначеному договором між власником і освітнім закладом.

8. Державні і муніципальні освітні установи, закріплені за ними на праві оперативного управління чи перебувають у їх самостійному розпорядженні об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі гуртожитки, а також клінічні бази установ медичної освіти, що знаходяться в оперативному управлінні освітніх закладів чи в іншому віданні, приватизації (роздержавленню) не підлягають.

9. Мають державну акредитацію недержавним освітнім організаціям нерухоме державне і муніципальне майно надається в оренду на умовах, встановлених для державних і муніципальних освітніх установ.

10. Недержавні освітні організації користуються переважним правом на придбання раніше закріпленого за ними або орендованого ними відчужуваного державного та (або) муніципального майна.

11. Державні і муніципальні освітні установи вищої та професійної освіти, за винятком казенних, у тому числі створені державними академіями наук, мають право без згоди власника їх майна бути засновниками (співзасновниками) господарських товариств, діяльність яких спрямована на практичне застосування (впровадження) результатів інтелектуальної діяльності, виняткові права на які належать даним освітнім установам, - програм для електронних обчислювальних машин, баз даних, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, селекційних досягнень, топологій інтегральних мікросхем, секретів виробництва (ноу-хау).

При цьому освітній заклад протягом семи днів з моменту внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про державну реєстрацію такого господарського товариства зобов'язане повідомити федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності .

Зазначені освітні установи в якості внеску в статутні капітали таких господарських товариств вносять права використання результатів інтелектуальної діяльності, із збереженням за собою виключних прав на них. При цьому, якщо інше не встановлено федеральним законом, внесені в якості внеску в статутні капітали господарських товариств права використання результатів інтелектуальної діяльності не можуть надаватися господарськими товариствами третім особам за договором, а також передаватися третім особам за будь-яких підстав.

Грошові кошти, обладнання та інше майно, що знаходяться в оперативному управлінні зазначених освітніх організацій, можуть бути внесені в якості внеску в статутні капітали створюваних господарських товариств.

Грошова оцінка права, внесеного в якості внеску до статутного капіталу господарського товариства за ліцензійним договором, затверджується рішенням загальних зборів засновників (учасників) господарського товариства, приймається всіма засновниками (учасниками) господарського товариства одноголосно. Якщо номінальна вартість (збільшення номінальної вартості) частки або акцій учасника господарського товариства у статутному капіталі господарського товариства, оплачуваних таким внеском, становить більше ніж п'ятсот тисяч рублів, такий внесок повинен оцінюватися незалежним оцінювачем.

Зазначені освітні установи має право залучати інших осіб в якості засновників (учасників) господарського товариства, якщо частка освітньої організації в статутному капіталі акціонерного товариства становитиме не менше 25 відсотків, у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю - не менше однієї третини. При цьому частка (акції) інших осіб у статутному капіталі господарського товариства повинна бути не менше ніж наполовину оплачена грошовими коштами. Частина, що залишилася частки (акцій) інших осіб у статутному капіталі господарського товариства може бути сплачена винятковими правами на результати інтелектуальної діяльності, правами використання результатів інтелектуальної діяльності, матеріалами, обладнанням або іншим майном, необхідними для практичного застосування (впровадження) результатів інтелектуальної діяльності, виключні права на які або права використання яких вносяться в якості внеску до статутного капіталу господарського товариства.

Зазначені освітні установи вправі розпоряджатися частками (акціями) у статутному капіталі господарських товариств, власниками яких вони є, тільки за згодою їх засновника.

Зазначені освітні установи здійснюють управління частками (акціями) у статутних капіталах господарських товариств в якості учасників у порядку, встановленому цивільним законодавством, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. При цьому права учасників господарських товариств від імені установ здійснюють їх керівники.

Доходи від розпорядження частками (акціями) у статутних капіталах господарських товариств, засновниками (учасниками) яких є зазначені освітні установи, частина прибутку господарських товариств (дивіденди), одержаний зазначеними освітніми установами, надходять у їх самостійне розпорядження, обліковуються на окремому балансі і направляються тільки на здійснення їх статутної діяльності, правову охорону результатів інтелектуальної діяльності, виплату винагороди їх авторам.