Чому чоловіки не йдуть в школу


Чому сьогодні все менше чоловіків-вчителів можна побачити в наших школах? C якими проблемами стикаються молоді фахівці, що приходять після вузів в систему середньої шкільної освіти? Ці питання стали предметом жаркої дискусії в ході круглого столу «Чоловік в освіті», організованому Освітнім центром «Участь» у стінах Центральної міської публічної бібліотеки імені В. В. Маяковського.

Кандидат педагогічних наук, вчитель російської мови та літератури Вадим ПУГАЧ стверджує:

Всі питання підвищення зарплати від лукавого. Учитель сьогодні може заробляти скільки завгодно за рахунок репетиторства, готуючи учнів до здачі ЄДІ. І від підвищення заробітної плати він краще вчити не стане. Головне - дати вчителям свободу творчості. Тоді в школу підуть працювати чоловіки. Звичайно, немає зараз такого предмета, який не змогли б викладати жінки. Однак діти часто ростуть в неповних сім'ях. Тому дуже важливо, щоб в школах вони бачили приклади чоловічої поведінки.

Втім, на думку іншого учасника обговорення, директора приватної школи «Екошкола» Михайло Епштейн, підвищення заробітної плати вчителям є все ж необхідним заходом, щоб вчителі могли працювати не за 36, а за 18 навчальних годин на тиждень. Хоча, грунтуючись на досвіді ряду західних країн, він прийшов до висновку, що лише в сусідній Фінляндії оплата вчительської праці вище середнього заробітку по країні.

А старший викладач кафедри психології поведінки факультету психології Санкт-Петербурзького державного університету, методист регіонального центру «Сім'я» Ілля БЕРДИШЕВ навів у приклад Німеччину, де вчитель заробляє в середньому 3-4 тисячі євро на місяць. Правда, при цьому 1-2 тисячі (в залежності від наявності у нього дитини) німецький der Lehrer віддає в якості податків. Крім того, вчителі в Німеччині мають змогу щорічно відправлятися за рахунок держави у двотижневий круїз по Балтійському морю. Але й робота педагога на Заході, зазначив Ілля Бердишев, куди складніше, ніж в Росії. На його думку, наші діти в порівнянні з німецькими, фінськими або ізраїльськими школярами - просто ангели. Тому російським вчителям, емігрував за кордон і влаштуватися працювати за фахом, дуже нелегко адаптуватися до вільним вдачам місцевих школярів. Недарма щоб уникнути нервових зривів із західними вчителями, котрі відчувають величезну стресове навантаження, постійно працюють психологи.

Цікаво відзначити, що сьогодні в Петербурзі з браком чоловіків-вчителів стикаються не тільки державні, на і приватні школи.

Сьогодні і у нас не вистачає вчителів-чоловіків, - розповів кореспонденту «Вакансії» Михайло Епштейн, - заробітки в «Епішколе» мало чим відрізняються від оплати праці в державних школах. Втім, і навчальне навантаження на вчителя приблизно така ж, по 18-24 навчальних годин на тиждень із закінченням робочого дня до 15-16 годинам. В основному до нас ідуть випускники Санкт-Петербурзького державного університету і Санкт-Петербурзького Політехнічного університету.

Ми намагаємося брати людей творчих, здатних захопити учнів, готових займатися з ними на добровільних засадах в дитячих організаціях, існуючих при нашій школі, брати участь у проектах ділових ігор і різного роду конкурсах. І не заради грошей, а для розкриття свого творчого потенціалу. Звичайно, методики викладання у нас відрізняються від вживаних в державних школах. Наприклад, 2-3 рази в році школярі з учителями виїжджають на тиждень за місто, де проводяться заняття за принципом «навчального занурення» на тему, що об'єднує відразу кілька предметів. Нерідко батьки приводять до нас вчитися важких підлітків, з якими не справляються у звичайних школах. Безумовно, знаходити з ними спільну мову набагато легше вчителям-чоловікам. А взагалі, чим менше в школі можливостей для самореалізації, тим менше там працює чоловіків.

Варто відзначити, що середній вік вчителів-чоловіків у чесних школах все ж набагато нижчі, ніж у державних. Так, у тій же «Епішколе» він складає близько 35 років. При цьому, як з тривогою відзначали учасники круглого столу, в петербург-ських державних середніх навчальних закладах більшості педагогів далеко за 45.

Ще одним суттєвим фактором, скоріше, відноситься до області психологічного клімату в колективі, є сприйняття вчителів їхніми колегами жіночої статі. Як вважає Ілля Бердишев, жіночі педагогічні колективи варяться у власному соку, а тому нерідко ігнорують чоловіка-вчителя. Вони далеко не завжди готові прийняти у свої ряди прийшов зі студентської лави молодого фахівця. І тут багато що залежить від позиції директора. Поки лише в небагатьох школах адміністрація забезпечує необхідну підтримку починаючому педагогу, а між тим, за словами Бердишева, «чоловіків, які залишаються працювати в школах, треба берегти, щоб вони не стали екзотичної добавкою, немов вишенька в коктейлі».

Владислав гольянов


Рубрика: Про освіту за кордоном. Перегляди: 1890
 
  • Порушення при здачі Єдиного держіспиту тривають
  • Кваліфікація російських вчителів зі стажем перебуває на рівні Ботсвани
  • Два роки на модернізацію освіти і підвищення зарплат
  • Чоловікучитель «вимираючий вид»
  • Цікаві факти про освіту в Іспанії