Краєзнавчий компонент у сучасній освіті


Краєзнавчий компонент у сучасно освітіКраєзнавчий компонент вкрай важливий для сучасної освіти. Правда, на жаль, не у всіх моделях освіти він представлений на належному рівні. А у вітчизняній освіті про нього, часом, і зовсім забувають.

Буває навіть так, що в «просунутих» школах, де особливий наголос робиться на розвиток міжкультурної компетентності, учень активно пізнає культуру, традиції, мову іншої країни, але те, що відбувається у нього «під носом» знає дуже поверхово. Ні, безумовно, країнознавчий аспект, вивчення культури, мов інших країн дійсно надзвичайно важливий у сучасному світі, яка відчуває подих глобалізації та мультикультуралізму. І ця стаття - не «наїзд» на навчальні заклади з такими особливостями навчання. Але важливо пам'ятати, що при дійсно якісному рівні освіти цей фактор повинен «крокувати в ногу» саме разом з краєзнавчим компонентом. Тобто тут працює відомий принцип «не замість, а разом»

Адже саме наявність такого компоненту дозволяє конкретизувати знання, максимально «прив'язувати» їх до знайомих реалій, робити їх доступними, відкритими і зрозумілими учню.

Розвиваюче середовище

Рідний район, місто, село, стає для учня чудовою розвиваючим середовищем. Навчання стає більш наочним, практично орієнтованим, а значить надзвичайно актуальним і корисним для учня або студента.

До речі, цей момент є дуже важливим для мотивації навчання, формуванні реальної зацікавленості в предметі, а не «зубріння» його з-під палки. Крім того наявність краєзнавчого компонента робить будь-який предмет більш «живим».

Завдання з регіональної «прив'язкою»

Говорячи про ефективність краєзнавчого компонента в системі освіти і процесі навчання, варто пам'ятати, що справа тут стосується не тільки таких предметів як географія, історія, література, біології (ботаніки та зоології), де наявність краєзнавчої «прив'язки» цілком звично. Але і, наприклад точних наук.

При вмілому викладанні краєзнавчим компонентом можна «облагородити» навіть самі «суворі» науки: наприклад, математику. Як відомо, дуже часто цей предмет тими, хто має гуманітарний склад характеру, сприймається буквально в багнети, вводить в «ступор», народжує асоціації «Ех, скукотища!».

Але, між тим, зовсім без математики в сучасному світі не обійтися. А грамотний педагог завжди зуміє побудувати «місток» навіть до свідомості і принципам самого вираженого гуманітарія, інтегрувавши ту ж математику з краєзнавчим компонентом.

Яскравий приклад - уроки математики в ЗОШ село Троєкурова в Липецькій області. Тут, наприклад, хлопчики і дівчатка прямо на уроці математики скоюють захоплюючу подорож у Свято - Дмитрівський Іларіонового жіночий монастир, архітектура, люди, історія якого «задають» захоплюючі завдання на складання пропорцій, на складання рівнянь, завдання на рух. При цьому створення атмосфери подорожі не дозволяє уроку бути сухим.

А в Іркутську в школі № 67 алгебру активно дізнаються в «дуеті» з вивченням прекрасного Байкалу, який, як відомо, для кожного місцевого жителя більше ніж просто «море».

Краєзнавство та іноземні мови

Ще досить цікавим і при цьому вельми ефективним є використання краєзнавчого компонента у вивченні іноземних мов. «Прив'язка» до регіонального компоненту дозволяє навіть «чужий» мову зробити близьким і зрозумілим.

Адже інтеграція лексики з «світом навколо нас», і тим, що дорого з дитинства, дозволяє припустити її крізь себе і створити зрозумілу «картинку».

Коли - то С. Лихачов писав про те, що краєзнавство вчить любити не тільки свої рідні місця, але й знання про них. І ця істина вірна і не старіє. Головне, вміти грамотно і креативно її внести в навчальний процес!


Рубрика: Думки вголос. Перегляди: 987
 
  • Репетитор за і проти
  • Навчання іноземної мови в різновікових групах
  • Музична школа в яку хочеться ходити
  • Ейдетика в сучасних технологіях навчання
  • Білінгвальне освіту